Сіріли у сумерку півночі шатра,
Застиг, мов у чорному безрусі, ліс,
Лиш ясним промінням іскрилася ватра
І сипала зорям привіт.
Над ватрою постаті юні, хлоп’ячі,
Заслухані в золото слів, що лились,
Про славу минулу, про мрії гарячі,
Про волю, що прийде колись.
Заслухались кедри ґорґанської ночі,
І гомін ішов по долинах, верхах,
Горіли завзяттям юнацькії очі,
І сила родилась в серцях.
Погасло багаття, горіли ще мрії,
Кінчила свій лет заворожена ніч,
Далеко на сході багріли обрії,
Воскреслій зірниці устріч.
І сила родилась в серцях.
| 