Ти зібрала усі свої речі,
Спакувала їх гарно в пакети,
Говорила, кричала багато,
І нарешті забралася з хати...
Бо!
Я тебе морально утискаю
І уже так сильно, ніби, не кохаю.
Подарунки дарував тобі з користі,
Бо усіх їх налічилося аж 300.
Заважав тобі вдягатись у халати,
Бо це зручно дуже так ходити в хаті.
Зауваження посмів тобі робити
Замість того, щоби на руках носити.
Вернись домів, вернись домів,
Я помив підлогу двічі
І їсти зварив.
Вернись домів, вернись домів,
Той побитий сервіз
Я назад відкупив.
Вернись домів, вернись домів,
Ми направду бракує
Твоїх обіймів.
Чуєш мала, я усе зрозумів,
Досить цих сварок
Й домашніх штормів!
