Прощай, прощай, |
Моє серце не забирай! | (2)
Білим цвітом стежки замело,
Наче квіт, кохання відцвіло,
Полетіло, наче білий птах,
Десь шукати щастя у полях.
У полях, де вітер срібний в бубон б’є
Та струмочок на сопілці виграє.
Прощай, прощай, |
Моє серце не забирай! | (2)
Я піду в замріяні поля,
Може, радість дасть мені земля.
Може, пісня, що в далекі дні
Білим цвітом стала на весні.
У полях, де вітер срібний в бубон б’є
Та струмочок на сопілці виграє.
Прощай, прощай, |
Моє серце не забирай! | (2)
Моя доля, наче дивний птах,
Піднімає сонце на крилах.
А дорога, що у даль біжить,
В моїм серці, як струна, дзвенить.
У полях, де вітер срібний в бубон б’є
Та струмочок на сопілці виграє.
Прощай, прощай, |
Моє серце не забирай! | (6)
| 